Мова – це моє життя
Українська мова - ніжна, солов’їна,
Тепла, як матусина любов.
Україна – незалежна, сильна!
Ти найкраща! Ти моя любов!
Ти як птаха в небі пісеньку співаєш,
Ти калина біля хати, біля мого вікна.
Ти колосся жовтеє,
Ти поле.
Ти ранковая моя роса.
Ти, все те, що я щоранку бачу,
Я люблю твої вірші, твої пісні
Ти зоря на небі сама перша,
Ти мій сон, у теплу літню ніч.
Гузько Аліна, 10-А клас
Спроби пера
Україна
Вона постоїть за себе в бою,
Вона незалежна та сильна.
Люблю цю країну, цю землю святу!
Це все моя Україна.
Гузько Аліна, 10-А клас
Безмежно гарна і співуча наша мова.
В ній як пісня кожне слово ллється.
По всьому світу давно відома краса її казкова,
Бо йде вона не тільки з вуст, а ще й із серця.
Мова українців, а значить великого народу,
Ще збереглася в ній історія тисячоліття.
Пам’ятає, як отримала Батьківщина свободу,
Як відкрилися двері у чисте майбутнє.
Тож бережімо величезний цей спадок,
Бо мова наша цілюща і в ній наша сила.
Ми – українці, ми – козаків нащадки.
Шануймо ж рідну мову,
Нам вона, як птиці крила!
Дадашова Мелек, 10-А
Солдат
Зібралися наші солдати на фронт
Сьогодні стріляють гармати.
Ти вже не хлопчина,
Ти - воїн АТО,
За тебе хвилюється Мати.
В руках автомат, а серце тремтить,
Це, знаєш, не в іграшки грати!
Ти маєш багато людей захистить,
Будь самим сміливим, солдате!
Гузько А, 11 клас.
Безмежно гарна і співуча наша мова.
В ній як пісня кожне слово ллється.
По всьому світу давно відома краса її казкова,
Бо йде вона не тільки з вуст, а ще й із серця.
Мова українців, а значить великого народу,
Ще збереглася в ній історія тисячоліття.
Пам’ятає, як отримала Батьківщина свободу,
Як відкрилися двері у чисте майбутнє.
Тож бережімо величезний цей спадок,
Бо мова наша цілюща і в ній наша сила.
Ми – українці, ми – козаків нащадки.
Шануймо ж рідну мову,
Нам вона, як птиці крила!
Дадашова Мелек, 10-А
Лист з АТО
«Мамо, це я - рідна донька твоя,
Пишу тобі лист з АТО.
В мене все добре, я жива.
Я пишаюся тим, що служу.
За родину свою, за країну, буду битися до кінця.
Моє серце для неї відкрите
Я люблю її, я - українка твоя».
Мама, читаючи лист, усміхнулась,
Донькою пишалась вона.
«Ти моє сонечко, моє дитя», - промовляла все без кінця.
Але в серці її закралась тривога,
Хвилювалась вона за дівча.
«Ти ще маленька, донечко моя, за тебе молитимусь я».
Місяць пройшов.
Мама чекала нового листа від доньки.
Тихесенько спати вона лягла,
І сон їй приснився страшний.
Ніби маленькій пташечці гарній, що співала пісні,
Сокіл великий безжально кігті в серце встромив…..
Мама прокинулась.
Серце тремтіло.
Не спала всю ніч вона.
Молилась за доньку, щоб все було добре:
«Господи, дай же їй сил!»
І сльози гіркі покотились, і серце стискалось сильніш.
Мама все плакла і благала:
«Будь ласка, ти тільки, сонечко, живою повернись!»
Через два дні прийшов лист від доньки.
«Мамо, привіт! Я здорова й жива,
Скоро повернуся додому.
Я дуже люблю тебе і чекаю, коли ми побачимось знову.
Ти уявляєш, в останнім бою я ледь ухилилась від кулі.
Вона пролетіла так близько від серця мого…..
Мене могло вже й не бути……
Та ніби за руку смикнув хтось мене -
Я впала на землю.
Отямилась - поряд нікого нема.
Відчула - це ти врятувала мене,
Душею своєю від смерті закрила.
Молись, моя мамо, за всіх нас молись
Хто рідну землю від напасті захищає.
Чекай. Я повернусь. Ти не будеш сама.
Я дуже люблю тебе, мамо!»
Гузько А., 11-А
Моя Україна
Моя чудова, гарна, Україно,
Твоя краса, немов зелений гай,
Співуча твоя мова солов’їна,
Мій найрідніший і коханий край!
Недарма на твою свободу
Та незалежність ворог зазіхав,
Хотів зламати волю нашого народу,
Забути Батьківщину закликав.
Та не скорились - хлопці наші мужні –
Вони нащадки справжніх козаків.
І довели, що сили в нас потужні,
Що зможем подолати ворогів.
За незалежність, єдність і свободу
Багато хто своє життя віддав,
Їм вічна слава нашого народу!
Щоб вчинок їх би кожен пам’ятав!
Живи ж, Україно, завжди в мирі,
Нехай пишається калина над Дніпром
І пісні ллються над містами щирі,
І зігрівають всіх своїм теплом!
Линенко В., 11-А
За що люблю я рідну землю?
За що люблю я рідну землю? -
За степ широкий та безкрайній,
І за пухнасті гілки верби,
за краєвид той незвичайний.
Я поважаю та ціную,
Традиції її багаті,
І мелодійну колискову,
Яку співала мені мати.
Барвисту мову солов’їну,
Навіки не забуду я.
Бо народилась в Україні,
Україна – то душа моя!
Гузько А., 11-А
Ми - діти однієї країни
Одеса, Донбас і Крим,
Дніпро, Запоріжжя та Київ.
Ми вільні діти вільної країни,
Усюди наші сестри і брати,
І мова наша солов’їна.
Живемо в селах і в містах,
У кожного своя родина.
А в серці закарбувалися слова -
«Ми - діти однієї країни».
Бували ми в різних краях,
І бачили різні перлини.
Але повертались назад,
Бо мати у нас – Україна!
Гузько А., 11-А