Функціональні обов’язки заступника директора з НВР: організація методичної роботи (координація роботи шкільних методичних об’єднань вчителів-предметників, методичної ради школи, динамічної групи вчителів-предметників; методичних навчань; керівник Школи молодих та малодосвідчених вчителів «Мій перший успіх»), органiзацiя курсової перепідготовки та атестацiї  вчителiв; організація роботи з обдарованими учнями; організація та підготовка до ДПА (ЗНО); організація навчально-виховного роботи у 9-11 класах; цивільний захист та охорона праці в навчальному закладі.

Науково-методична проблема школи: «Школа адаптуючої педагогіки як розвивальне середовище для становлення успішної особистості у соціумі».

Науково-методична проблема вчителя: «Індивідуальний освітній маршрут як засіб розвитку і самореалізації особистості на уроках української  мови та літератури».

Педагогічне кредо: Кожна людина приходить у цей світ для успіху.

Інноваційні форми роботи та технології, що використовує: Основна педагогічна мета освіти сьогодення  - збереження здоров'я дитини, розвиток пізнавальної мотивації; формування гнучких знань, придатних для застосування у різноманітних навчальних та життєвих ситуаціях; виховання таких якостей, як самостійність і незалежність, що становить основу для вияву і розвитку ініціативи. Освітні орієнтири передбачають оволодіння у процесі навчання знаннями у вигляді гнучких систем, придатних до застосування у різних нав­чальних та життєвих ситуаціях, засобами розумової діяльності; вміннями відтворювати в навчальній діяльності логіку наукового пізнання. Розвивальні орієнтири спрямовані  на розвиток поняттєвого, творчого та дивергентного мислення, інтелектуальних та творчих умінь. Виховні орієнтири спрямовані на допомогу учням у самовизначенні і саморозвитку, виховання наполегливості, органі­зованості, витримки, чуйності, поваги до думок партнера, емоційної стійкості у контакті; здатності підпорядковувати особисті цілі й бажання спільній справі. Соціальні орієнтири передбачають формування комунікативних умінь, тобто здатність мовця до конструктивної взаємодії з учасниками спілкування.

 Реалізація нового Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти потребує від учителя виконання нових функцій у процесі професійно-педагогічної роботи в сучасній школі. Серед них – функція проектування спільно з учнем індивідуального освітнього маршруту.

Індивідуальний освітній маршрут - це диференційована освітня програма, що цілеспрямовано проектується й забезпечує учневі позиції суб’єкта вибору, розробки та реалізації освітньої програми за умов здійснення вчителем педагогічної підтримки його самовизначення й самореалізації. Реалізація цього принципу означає стимулювання пізнавальної активності за умови моделювання навчального про­цесу з огляду на зону найближчого розвитку учнів, створення емоційно насиченої атмосфери навчання.

Індивідуальний освітній маршрут реалізуються у практичній діяльності за допомогою спеціальних прийомів і навчальних технологій, що дають можливість створити оптимальні умови для становлення особистості, здатної до саморозвитку та творчої самореалізації. Варіанти маршруту можуть бути різноманітними. Вони залежать від багатьох факторів, а саме: вікових особливостей учнів; предмета навчання; форми проведення занять; мети навчання та змісту навчального матеріалу; форми «виходу» учнівської пошукової діяльності. Їх можна використати для випереджувальних завдань і для проведення факультативних занять із групою найбільш зацікавлених дітей.

Структурна модель індивідуального освітнього маршруту під час уроку передбачає: − назва навчальної теми (індивідуального освітнього маршруту для уроку, теми); − звернення до учнів і мотивація; − блок різнорівневих завдань; - джерела отримання інформації; − зворотний зв’язок з учителем. Індивідуальні освітні маршрути побудовані таким чином, щоб надати учням можливість не тільки поглибити знання з предмета, але й охопити його вивчення більш широко у зв’язку з явищами суспільного, культурного життя людства.

Різнорівневі завдання та вправи індивідуального освітнього маршруту мають спільну дидактичну мету, але відрізняються за складністю. Залежно від запропонованих учням проблемних ситуацій, розумових дій, форми подання протиріч (явні, приховані) умовно виділяю три рівні складності (від простого – до складного) змісту системи завдань, у відповідності з якими розподілені методи, що характеризують творчу діяльність школярів. Кожен рівень це своєрідна сходинка просування учня до оволодіння досвідом творчої діяльності, що визначається рівнем розвитку компонентів творчої самореалізації.

Саме індивідуальний освітній маршрут в умовах адаптивної школи дозволитьпідтримати індивідуальність дитини, створити умови для усвідомленого вибору учнем своєї освітньої траєкторі, інтенсивного включенняїї в освітній процес.

Результативність досвіду. Результатом досвіду є підвищення рівня особистих навчальних досягнень учнів, поглиблення знань та умінь, задоволення індивідуальних пізнавальних запитів . Система роботи  підвищує інтерес до вивчення предмета, надає можливість  моделювання навчального про­цесу з огляду на зону найближчого розвитку школярів; готує до успішної участі в олімпіадах і творчих конкурсах,  розкриває здібності.